Дитинство прощавай
Дитинство прощавай
Відлунали останні дзвінки у школах, відпустили на волю всю учнівську молодь – і для багатьох із них останній дзвінок пролунав таки востаннє. Тепер усі погляди й думки випускників спрямовані у світле майбутнє, тимчасово затьмарене проблемами та тривогами, пов’язаними зі вступом до вишу. Але насправді світлою подією найближчого часу для всіх має стати випускний бал.
Гарне слово «бал». Запаморочливі сукні й зачіски, хвилювання, надії... Школа, яку з такою радістю та легкістю закінчуєш і з якою так не хочеться розлучатися... Однокласники, які стали тобі братами-сестрами-друзями, учителі, які вже всього, що могли, навчили й теж тепер як товариші, хоч і старші...
Випускники відчувають за спинами крила, , їм хочеться до висот, де будуть дорослими, успішними, вільними... Або просто дорослими. Просто вільними. Чи успішними. Кому вже чого хочеться. І не добереш, де мрія, що здійсниться, а де – ілюзія. А батьки приблизно знають, як швидко реальність захоче ті крила підрізати або й видерти, вони здогадуються, у скількох битвах тим юнакам та юнкам доведеться брати участь, щоб якщо й не перемогти, то хоча б не дати себе знищити. Стільки всього попереду...
Коментарi